• Полный экран
  • В избранное
  • Скачать
  • Комментировать
  • Настройка чтения

Було нас багато...

  • Размер шрифта
  • Отступ между абзацем
  • Межстрочный отступ
  • Межбуквенный отступ
  • Отступы по бокам
  • Выбор шрифта:










  • Цвет фона
  • Цвет текста
***
Було нас багато – і гомоном повнилась хата,
Було як на свято – та старші вже стали збиратись, -
Молилися Богу й виходили в ніч із покою,
Могильну запону ледь-ледь відхиливши рукою.

Ховаючи погляди, знічено ми замовкали,
Одне за одним чорним шовком запнули дзеркала,
Тамуючи розпач, збирались у дальню дорогу
І йшли до дверей, за якими немає нічого.

Було нас багато – і я вже сиджу в самотині,
Від пломеня свічки на стінах хитаються тіні,
Ламаються пера, шурхочуть слова на папері…
Рука зупинилась: нізвідки постукали в двері.

Почулося? Знову доноситься виразний стукіт.
Знімаючи клямку, тремтіли, не слухались руки –
Немає нікого. Ступаю в нічну прохолоду –
І мацаю стіни, даремно шукаючи входу…

Cвидетельство о публикации 458700 © Андрощук И. К. 21.07.14 08:01

Комментарии к произведению 1 (0)

«Було нас багато... »

А НИНІ НИЗЬКИЙ УКЛІН ОЛІГАРХАМ І КИЇВСЬКИМ ВЛАДІ - МЕНШЕ НА 500 ТИСЯЧ БІЖЕНЦІВ ПЛЮС 1,9 МІЛЬЙОНІВ КРИМЧАН

і ПРОДОВЖУЮТЬ текти...